Психоаналітичний підхід, на який я спираюсь у роботі - це спосіб дослідженні позасвідомої частини психіки людини, виявленні її глибинних мотивів, захисних механізмів та уявлень про себе і оточуючих. Тобто робота іде з тим матеріалом, який свідомості недоступний, а отже, впливає на людину без її участі. Найкрасномовніші прояви такого впливу можна спостерігати на прикладах життєвих сценарієв, які можуть постійно програватися в житті людини - у її відносинах з оточуючими, з партнерами, в роботі. Але життя кожного сповнене і менш яскравими прикладами впливу власного позасвідомого - від психосоматичних симптомів, непідконтрольних аспектів взаємовідносин, сприйняття власного Я, і до повсякденних сновидінь і спонтанних обмовок. За допомогою аналізу історії становлення людини можна виявити її позасвідомі деструктивні уявлення про себе, неефективні захисні механізми, незадовільні моделі стосунків з іншими, які можуть заважати будувати повноцінне життя, або ж знаходитись у витоків симптомів, що турбують. У процесі психоаналітичної роботи людина знаходить більш дієві способи вирішення життєвих і психологічних задач, відкриває в собі енергію для роботи, стосунків і творчості.
Можливі формати роботи:
1. Психологічне консультування і консультування батьків. Короткотривала робота з 1-10 зустрічей, метою якої є окреслення проблеми, роз’яснення її психологічних витоків і визначення можливих шляхів для самостійного покращення ситуації.
2. Психоаналітична психотерапія. Більш тривала робота від кількох місяців з умовно давно укоріненними симптомами, аналізі їх витоків, і їх вирішення через зміну моделі мислення, самосприйняття і сприйняття оточуючого світу. 3. Психоаналіз. Довготривалий метод самопізнання і саморозвитку, метою якого є покращення загального рівня життя, відносин, професійної реалізації. Розширення знання про себе, через аналіз власного позасвідомого.