Я добре знаю, що таке жити з хаосом усередині. Коли зовні все ніби нормально, а всередині - злість, тривога чи порожнеча.
У психотерапію я спочатку прийшла не через професію, а тому що самій було важко. Зіткнулася зі своїми страхами, вразливістю, тим, що довго ховала від себе. І поступово навчилася бачити не тільки проблеми, а й сили, які завжди були поруч.
Я знаю, що зрада може боліти з обох боків - коли зрадили тобі або коли зрадив сам. В обох випадках це біль, вина, сумніви. І важливо мати поруч того, хто не засудить.
Я знаю, що обрати «свого» психолога непросто. На початку завжди є сумніви: «А чи допоможе? А чи зрозуміє?». Саме тому я чесно оцінюю, чи можу бути корисною. Якщо ні - пораджу колегу.
Тепер я точно знаю: зміни можливі. І не обов’язково тягнути все самому. Якщо важко, тривожно чи ти застряг у стосунках - я поруч, щоб пройти цей шлях разом.