У психотерапію прийшла спочатку як клієнт. Низька самооцінка, невпевненість у собі, емоційна, тривожність, уразливість. Читання популярних книг із психології не допомагало. Розумом все розуміла, але змінити на рівні поведінки та сприйняття нічого не виходило...
Зрозуміла, що важкі моменти життя (їх було дуже багато, і вони накладали свій відбиток на моє сприйняття світу загалом) треба «перепрожити», «перепрошити», «відредагувати свій життєвий сценарій», позбавитися переконань, які мені заважали. Я зрозуміла, як правильно будувати свої взаємини з Богом, з іншими людьми, зі світом загалом.
Прийнявши себе такою, якою є, дозволивши собі відчувати те, що відчуваю, я почала жити під девізом «Мало вистояти, треба перемогти» (У. Фолкнер). Так прийшла до коучингу. І мені вдалося перемогти над власними негараздами та промахами!
Я живу у світі, у гармонії з собою та з симпатичними мені людьми. Навчилася самостійно справлятися зі стресовими ситуаціями та грамотно вирішувати конфлікти. У 48 років почала ходити в поодинокі походи в гори та організувала чимало гуманітарних проектів, які допомогли різним людям повірити в себе та утвердитись у цьому житті, стати успішними.
Багато років вела авторські радіопередачі на Українському радіо «Розрада» – для людей, які перебувають у критичних станах, а також «Сам собі» – про подолання труднощів та досягнення цілей.
Зараз я цілком задоволена своїм життям, своїми контактами та взаємини. Дуже хочу допомагати стати щасливішим за інших. Люблю своїх клієнтів. Приймаю їх такими, якими вони є, не оцінюючи і не вішаючи ярликів. Їхнє життя склалося так, як склалося, але ніколи не пізно його змінити на краще…