Добрий вечір, Юлія.
У вашому повідомленні мені бачиться багато сумнівів, і дуже хочеться поставити вам чимало уточнюючих запитань. Але я постараюся відповісти так, як зрозуміла ваше повідомлення.
Ви з вашим другом іноді жартуєте про стосунки, і наче вам хочеться цих самих стосунків, але ви не впевнені, і перевірити, чи є між вами симпатія, через відстань не вийде. І знову ж таки, ви ніби хочете відчувати його поруч, але при цьому ви не готові, і вам складно. Як ніби одна ваша частина хоче близькості, щоб людина була поруч, а інша не впевнена і не готова до стосунків.
І виходить такий внутрішній конфлікт між потребою у контакті та потребою у безпеці. Важливо не змушувати себе справлятися з цим, а зрозуміти, що насправді для вас важливіше: бути у контакті чи у безпеці.
Коли я говорю про безпеку у стосунках, я маю на увазі: "я не хочу відкриватися туди, де не бачу стабільного майбутнього". Адже стосунки на відстані потребують більше сил і там більше невизначеності.
Я б запропонувала вам зробити невеличкий тест для саморефлексії:
Він переїжджає ближче і хоче з вами стосунків.
Він починає зустрічатися з іншою.
Що відчуваєте в кожній ситуації? Це допоможе зрозуміти, що для вас зараз важливіше — контакт чи безпека.
І ще одне: якщо у вас є симпатія до нього, можна дозволити собі її відчувати, не переводячи це відразу у формат стосунків. Можна спостерігати свої почуття, дати собі час і не поспішати з рішенням.
Пам’ятайте: сумніви і невизначеність — це нормальна частина процесу, і вони не означають, що щось “не так” з вами або з вашими почуттями.
