Що робити, якщо дитина краде? Ваша реакція надважлива

Крадіжка в дитячому віці — це своєрідний сигнал, який мають своєчасно і тепло помітити дорослі.

Як ви відреагуєте — це надважливо. Це в подальшому вплине на ситуацію і життя вашої дитини.

Що робити батькам? Декілька порад

Не лякайтесь, не галасуйте і не звинувачуйте свою дитину. Це призведе до того, що дитина буде боятися, а страх породжує брехню. Надважливо зберегти довіру і контакт.

1. З’ясуйте причину

Причин може бути безліч, але вам треба м’яко і спокійно з’ясувати, що ж стало причиною крадіжки саме у вашої дитини, у вашій ситуації.

Варто спитати м’яко і легко, без напруження, вимог, тиску з боку дорослих.

Поставте два простих запитання: 

• Що ти хотів цим зробити? 

• Що ти відчував?

2. Назвіть поведінку, а не дитину

Варто вміти чітко розмежовувати дві важливі речі:

• Є ваша дитина — прекрасна, щира, любляча, уважна, розумна і талановита, цінна, хороша.
• І є поведінка вашої дитини, яка може бути незрозумілою, поганою, неприйнятною.

І пояснити дитині, що вона може вчиняти так, як сама вирішить. Вона може обирати між поганою і хорошою поведінкою. Дитина сама обирає, якою бути.

3. Допоможіть дитині виправити ситуацію.

Можливі кроки: повернути річ власнику, вибачитися, компенсувати збитки, втрати тощо.

Важливо це зробити без приниження і публічного сорому.

Дитина має знати, що батьки завжди на її боці. Вони підтримають і допоможуть у будь-якій ситуації. Батьки приймають і люблять дитину такою, яка вона є. І що б з нею не сталося, яку б шкоду вона не зробила, все завжди можна поправити, виправити і отримати підтримку.

4. Дитині варто пояснити, а не карати

Говоріть про власність, про кордони, які має кожен і які не варто порушувати без дозволу. Завжди є альтернатива: домовитись, попросити.

Зауважити про важливість емоційного фону, бо зазвичай заздрість, бажання, образи є факторами, які впливають негативно на хід подій.

5. Подбайте про теплу атмосферу вдома

Запитайте себе чесно:

• Чи достатньо уваги ви приділяєте дитині?
• Чи не порівнюєте її з іншими? (її досягнення, успіхи чи невдачі, або ж зовнішній вигляд)
• Чи є напруга в сім’ї, конфлікти, зміни?

Дуже часто поведінка дитини — це мова її внутрішнього стану.

6. Встановлюйте авторитетність

Діти вчаться не зі слів, а з дій. Подумайте, які правила у вас вдома.

Якщо вдома прийнято:

• Брати без дозволу
• Хитрувати
• Брехати
• Знецінювати правила
• Не поважати старших
• Втручатися без дозволу в кордони інших.

….то пам’ятайте, що дитина вас не чує — вона вас унаслідує, копіює.

І ви можете говорити мільйони разів, як треба і не треба, що правильно і неправильно, а робити так, як робите. Тож дитина повторюватиме ваші дії і не звертатиме уваги на ваші слова чи поради.

Чому ж дитина краде?

• У шкільному і дошкільному віці, можливо, ще не сформоване щире усвідомлення, що брати чуже не варто. В такий період у дитини на першому місці стоїть «хочу», а не якісь там треба чи правильно/неправильно.
• Як варіант, крадіжкою дитина може говорити: «Помітьте мене», «Мені важко», «Я злюсь або сумую», «Мені болить». Інколи навіть негативна увага для дитини краща ніж ніякої. Подумайте про це.
• Мета — бути «як усі». Дитина може вкрасти, щоб: не виділятися серед однолітків, отримати те, що мають інші, відчути приналежність до групи, спільноти, шкільного загалу.
• Дитина може соромитися попросити. Дуже часто діти бояться, що їм відмовлять у проханні або ж покарають. І крадіжка стає виходом із ситуації, такий собі варіант, «обхідний шлях» отримати бажане.
• Через переживання стресу або втрати. Наше надскладне сьогодення (війна, втрати, смерті, переїзди, травми, розлучення тощо) — це все може стати причиною крадіжок. Такою своєрідною реакцією на хаос, який відбувається і відчувається всередині і зовні.
• Чому в нього є, а в мене немає? Так дуже часто говорять або ж думають діти. І це може стати причиною крадіжки. Якщо дитина не ділиться зі своїми проблемами і потребами з батьками або ж, якщо її не чують, не розуміють, не підтримують, вона може вирішити питання самостійно. І взяти бажану річ без дозволу, бажану — чужу річ.
• Це може бути своєрідний акт перевірки. Дитина перевіряє: чи помітять, чи покарають, де межа дозволеного, чи люблять її саме тоді, коли вона неідеальна, погана, неслухняна.
• Інколи дитина вважає крадіжку нормою, бо так робить тато чи мама або ж бабуся з дідусем. Якщо дитина бачить: дрібні хитрощі, виправдання нечесних вчинків, знецінення правил. Вона живе в цьому, вважає це нормою, тож відповідно і робить це сама.
• Відсутність відчуття власної цінності. Коли дитина розуміє, що не є цінною, не важливою, не почутою, вона може вкрасти — це хоч на якийсь період часу, якийсь момент, дасть відчуття важливості, цінності, значимості.
• В деяких випадках можуть бути труднощі з контролем поведінки, емоційним станом, тож потрібна буде допомога спеціалістів.

«Дитяча крадіжка — це не про погану дитину чи зіпсований характер. Це сигнал про потребу, емоції або ж труднощі, з якими дитина не вміє впоратися сама і не знає, як інакше. За такою поведінкою криється щось більш важливе і болюче. Що це? У кожного може бути своя причина, і треба в цьому розбиратися», — Тетяна Ларіна, психолог.

Дорослим не варто сварити, лякати чи соромити дитину. Варто просто обійняти, прийняти, почути, підтримати, пояснити. Саме спокійна, послідовна, виважена реакція дорослих допоможе дитині навчитися діяти правильно і відповідально.

Якщо ситуації крадіжки трапляються в вашій сім’ї, то не карайте дитину, а навчіть, як правильно вчиняти через любов, довіру і повагу один до одного.

Коли варто звернутися до психолога?

Звернутися до компетентного спеціаліста потрібно, якщо:

• Крадіжки несуть повторювальний характер
• Дитина не розуміє і не несе відповідальності за зроблені дії
• Виникають брехня, агресія
• У сім’ї можливий складний період (втрати, горювання, розлучення, переїзд, війна тощо)

Отже, варто пам’ятати, що крадіжка — це момент, період, коли дитина потребує пояснення, підтримки і розуміння.

Зараз ви, дорослі, можете або ж закріпити проблему, або ж стати точкою довіри та росту для своєї дитини.

Якщо ви самотужки не справляєтеся з даною проблемою і розумієте, що проблема набирає обертів і темпів, то зверніться до психолога. Спеціаліст допоможе виявити справжні причини виникнення проблеми, справитися з емоційним станом, а також підсвітить, як екологічно, безпечно і легше пройти цей непростий період вам і вашій дитині.

Запрошую на консультації

Якщо вам важко і не вдається самостійно розібратися в даній ситуації, то зверніться до психолога.

Я радо допоможу вам розібратися в даній проблемі, і в процесі роботи ми:

• З’ясуємо справжню причину крадіжок
• Розберемо як безпечно прожити емоції
• Навчимося відповідальності без сорому і покарання
• Підтримаємо, надихнемо самооцінку дитини
• Знайдемо алгоритми дій для батьків, саме в вашій конкретній ситуації
• Вияснимо, як запобігти/припинити серію повторювальних подій, якщо вони є.

Протягом всього життя ми проживатимемо безліч подій, хороших і поганих. Кожна з ситуацій буде нашим вчителем, бо отримаємо досвід, навчимося вирішувати дану проблему, розв’язувати важке життєве завдання.

Таких подій зазвичай багато, і кожна з них має свою цінність, важливість і чомусь вчить. І, на жаль, ми не завжди компетентні у всіх питаннях, і не в змозі вирішити все самостійно.

Запрошую вас до себе на консультації, де ми м’яко, легко і творчо через арттерапевтичні техніки розберемо ваше питання.