Втрата коханої людини переживається нами за такими ж механізмами, як смерть близької людини. В нормі, ми живемо з внутрішнім відчуттям того, що ми знаємо як влаштований цей світ, «маємо чітку власну картину світу», тобто: ми знаємо хто ми, з ким нам по-дорозі, кого ми любимо і кохаємо, в якій ми «зграї», хто поруч з нами, ким ми працюємо, для чого живемо, куди ми рухаємось і більш-менш уявляємо що нас очікує в майбутньому. Коли ж реальність нещадна до нас і непередбачувані життєві події розбивають наші очікування, наша старанно зібрана «картина світу» руйнується на пазли, - ми можемо відчути глибоке горе, тотальну порожнечу в душі через відсутність сенсів в цьому житті і світі або ж відсутність сенсу себе самого в цьому світі.Аж поки нові сенси не будуть знайдені, нові принципи і ідеали не будуть вибудувані, вогник нових бажань і планів не почне жевріти на горизонті, - життя людини буде здаватись абсолютно порожнім і беззмістовним. Більшості людей втрату і «траур» за втраченим, легше проживати поруч з кимось, з близькими, друзями, за підтримки і супроводом психотерапевта. Бережіть себе.
Для багатьох це виглядає незвично, ми розуміємо. Але у психотерапії/консультуванні передплата — це стандарт професійної етики, що забезпечує стабільність процесу.
Чіткі фінансові межі створюють безпечний простір, де обидві сторони поважають час та зусилля одна одної.
Радимо почитати більше про психологічні та організаційні причини передплати у статті.