Вітаю!
Мене звати Вікторія, я магістр психології.
У психологію я прийшла у дорослому віці (30р), перш за все для вирішення своїх особистих проблем. Довіри до людей у мене на той час не було, то ж я вирішила справлятись сама. Як виявилась психіка працює "трішки" по іншому. Людині потрібна людина. Коли мене бачать, чують, мною насправді цікавляться я відкриваюсь, досліджую себе, вчусь з цим справлятись і вирішую що з цим робити.
Мені пощастило знайти хорошого психолога (далеко не з першого разу) та відчути на собі "магію психотерапії" - коли в безпеці та прийнятті можна бути собою і це насправді зцілює.
У психотерапії я 11 років і продовжую цей шлях. Вважаю що це основа мого професіоналізму.
Крім того у своїй практиці я застосовую транзакційний аналіз - він добре працює на рівні логіки як з простими запитами так і зі сценарієм життя людини.
Та мені цього було мало і я пішла у навчання гештальт терапії, поки закінчила тільки перший ступінь та буду навчатись далі. У цьому методі я ціную саме контакт людина - людина і вважаю що це основа саме стійких довгострокових змін.
У своїй роботі я дотримуюсь конфіденційності та етичного кодексу (УСТА, НАГТУ). Для мене безпека клієнта на першому місці.
Як особистість я досить різна, те що можливо мене відрізняє це чуйність, уважність та глибина. Декого це лякає, а декому це саме те що потрібно. У мене добре розвинене аналітичне мислення, це чудово допомагає людям з підвищеною тривожність, я опірна, чутлива ( кажуть чудова) до людей у травмі - можу м'яко безпечно супроводжувати при прожитті травматичного досвіду.
Я змалку люблю багато читати, зараз це і професійна література і художня. Під час війни вирішила почати грати на фортепіано, здійснила свою дитячу мрію та тішусь у цей складний час.
Загалом полюбляю творчість у найрізноманітніших варіантах - мені здається що кожна людина унікальна та дивовижна, і я отримую задоволення коли бачу її самовираження. Що звісно і собі дозволяю - малюю , шию, танцюю тощо.
Загалом я не краща і не гірша за інших)