Розлученя, без підставне почуття провини.
Після фактичного розлучення почав відчувати дуже сильну провину . Але по факту немає за що. Був в стосунках 7 років 3.5 роки шлюбу, є донька, причіпна розлучення вона сказала що вата більшого це все затягнулося на пів року після чого я подав в суд на розлучення, 2 дні як розлучився.
Ответы
4Вітаю Вадим. Мене звати Маргарита.
Розлучення — це не лише юридичний факт, це втрата мрії, ролі, звичного життя. І навіть якщо «об’єктивно нема за що», всередині може звучати: «Я не зберіг сім’ю», «Я підвів доньку».
Провина — це прояв Вашої цінності сім’ї, відповідальності, здатності любити. Тобто це не слабкість, а Ваша сила, яка зараз болить.
Частина Вас розуміє, що рішення визріло і процес тягнувся пів року. Інша частина тримається за ідею «правильної сім’ї». І між ними напруга.
Після розлучення зазвичай просідають емоції, тіло, сенс, контакти. Якщо не відновлювати цей баланс, провина стає сильнішою.
Зараз минуло лише два дні. Ви не зобов’язані почуватися спокійно. Дайте собі час прожити це. Ви не погана людина через те, що шлюб завершився. Ви — людина, яка проходить складний етап життя.
Запрошую Вас до знайомства та роботи, щоб замість провини залишилась зріла відповідальність і спокій.
Доброго дня) Співчуваю вашому стану. Вину відчувати дуже непросто. Я б досліджувала коріння цього почуття звідки воно взялося . Однозначної відповіді чи поради немає. Всі ми різні з історією життя. Кожна людина цілий світ. Тому запрошую на консультацію. Кризовий психолог
Здравствуйте, Вадим!
Чувство вины - очень неприятное чувство... Оно, как правило, имеет какое-то основание. Это навязанное чувство, скорее из раннего детства...
Каждый человек в каждый момент выбора, поступает самым лучшим способом, который зависит от имеющейся информации и понимания ситуации. Иначе он не мог бы поступить! А если есть ошибки, осознанные чуть позже - можно просто извиниться и объяснить ситуацию, чтобы снять с себя вину...
Если же есть желание вернуть ситуацию - нужно поговорить с партнёром. А винить себя - нет никакого смысла.
Даже если есть ощущение, что Вы поторопились, и какое-то демонстративное действие не сработало - нужно принять это как опыт! Как говорил один персонаж (в 12 стульях Илфа и Петрова) - договор - это продукт непротивления сторон!
Рекомендую почитать мои статьи. Про навязчивые мысли: https://www.qui.help/blog/naviazlyvi-dumky-prychyny-ta-metody-podolannia-tryvohy/
И про стресс после расставания: https://www.qui.help/blog/stres-pislia-rozstavannia/
Добрый день, Вадим. Жаль, что твк произошло в вашей жизни.
2 дня- это очень маленький срок. Дело в том, что развод обычно переживается человеком как горе, тоесть потеря чего-то важного ( отношений, секса, статуса супруга, семейных ценностей и т.д.) А процесс горевания требует времени и проживания различных чувств - злость, вина, стыд, апатия, печаль, благодарность). Так что проживание вины - естественный этап горевания. Дайте себе время для этого этапа.
Если же вам сильно тяжело, чувствуете, что нуждаетесь в поддержке - приходите на консультацию. Я сопровождаю людей на различных этапах развода .