добрий день. я навчаюсь у школі та останнім часом маю погіршений емоційний та психологічний стан. мені важко засинати, я завжди відчуваю втому, навіть якщо спала. у голову лізуть різні думки з минулого. завжди хочеться додому (раніше я жила у харкові та зараз живу в безпечнішому місті). безкінечно аналізую людей навколо та себе. не знаю як це могло вплинути, але в минулому році стовкнулася з такою проблемою: я спілкувалася з людиною яка ображала мене та мою зовнішність на фоні чого в мене зʼявилось купа комплексів (до цього я мала деякі проблеми з їжею і вони посилились цієї зими). і це незрозуміло для мене, бо ця людина нічого не казала про мою вагу, там були інші речі. я можу недоїдати а потім переїдати, також були випадки коли я викликала нудоту. постійно порівнюю себе з іншими дівчатами, і, чесно кажучи, іноді маю заздрість, за що мені дуже соромно. мені соромно за те яка я людина, як я виглядаю, що я робила неправильно та як мої вчинки впливали на життя інших. часто в мене проскакують думки скоріше не про смерть, а про те як хочеться провалитися під землю, ні з ким не мати комунікацій. з довірою в мене погано, (скоріше навіть не з довірою а з тим, щоб розповісти повністю проблему) коли планую завчасно поговорити з батьками або друзями про свій стан, то в моменті не можу вимовити ані слова, важко розповідати про свої проблеми, але хочу і навіть продумую план розповіді. я б не сказала що мої оцінки та успішність погіршились, я роблю все через силу, бо маю якісь погляди та плани на майбутнє в які з кожним днем вірю все менше, я так само сміюсь та оптимістично показую себе на людях, але коли залишаюсь наодинці то стає погано. я хотіла б позбутися цього бруду в моїй голові, бо це заважає жити. не хочу мати проблем з харчуванням та навʼязливих думок, хочу зрозуміти як називається цей стан і що робити в такій ситуації
