Спросить психолога 🙋‍♀️

Доброго дня.

Я на стадії розлучення.

Чоловік сильно ображає,зневажає.

Ображає його мама,а він не заступається за мене.

Є двоє малих діток.

Постійно виганяє мене.Каже іди до себе додому.

Як знайти в собі сили піти?

Та почати все спочатку ?

Добри день. Маю проблеми зі сном, депресія, думки про самогубство і повна втрата контролю над собою і свої життя

Доброго дня, мені останній час дуже тяжко, я нічого не хочу, я знаходжусь в Польщі, кожна проблема це якась величезна справа

Через це я дуже нервуюсь останнім часом, думки йдуть і йдуть

Не можу постійно думати

З дитинства маю навязщіві думки, постійно, якщо я не зроблю це так, то трапиться щось

І через це я дуже тривожусь, я хочу щось змінити та не мати постійні думки, як це зробити правильно мені?

Доброго дня, вже певний період часу , я відчуваю стрес і постійно маю навʼязливі думки про майбутнє,як і що взагалі буде. Через стрес , у мене тепер проблеми зі сном , без медикаментів справді важко заснути. Також так як я знаходжусь в іншій країні , після університету я не змогла знайти роботу, тому зараз мене забезпечує мама, але вже за місяць я поїду на роботу. Окрім того що я стресувала без приводу , сьогодні моя мама показала мені свої емоції , і я в цілому її розумію , їй теж страшно і незрозуміло що буде далі. В неї проблеми з коліном,можливо буде операція, тому вона одразу почала казати,що залишиться в інвалідному візку,вона нікому не потрібна, і сама нічого не зможе зробити і її фрази, які вибили мене з колії «дай Бог зможеш забезпечити себе сама», « молись щоб не залишилась зі мною сидіти коли я буду на інвалідному». Це була моя остання крапля коли мене просто розтоптало. Після цього, я звісно теж почала надумувати різного, і знову ще один день в стресі. Це дуже виснажує

Доброго дня в мене дуже сильна агресія і постійно зриваюся на дітях. І останнім часом не хочеться нічого робити по домашніх справах. Не можу зрозуміти що зі мною таке. Ніхто навіть не підтримує.

я сприймаю розмову до мене як атаку, мені здається, що всі до мене погано ставляться, я постійно зі сльозами на очах, мені хочеться комусь поскаржитись, як до мене чи несправедливо чи погано відносяться. І саме цікаве що я розумію, що все добре і це не є приводом для сльоз чи вияснення стосунків, а всередині завжди піднімаються якісь образи і навʼязливі думки, до всіх оточуючих

Не подобаюся собі.Не можу знайомитися з дівчатами боюся відмови .

Нажаль чи на радість я вперше звертаюсь за психологічною допомогою. Мені потрібно виговоритись та отримати пораду. Я зараз переживаю розрив з Коханою людиною, я розумію що відчуття туги та самотності це нормально зараз, але я не маю апетиту, тільки погані емоції які гойдаються від погано до кому в горлі і сліз. Я навіть не бачу свого завтра.

Доброго дня,таке питання.Зустрічаюся з дівчиною два роки,наче все добре, недавно натрапив на альбом де безліч фотографій її колишнього чоловіка.Запитав її про це вона злиться каже що це частина її життя.З однієї сторони я розумію,але вона розказувала скільки болю він її причинив і тут зберігає його фото.І я ще б зрозумів якби там було більшість спільних,а там де вони більшість удвох.Можливо я здаюсь дитиною,але мені боляче я цього не розумію,пробував говорити,обяснити ніякого розуміння і діалогу,просто перервала з одного альбому у інший.Незнаю дуже важко морально,якщо хтось може допомогти підказати щось дуже буду вдячний

Як підтримати подругу , яка стала жертвою домагань від дорослого чоловіка?