як виправити свою тривожність у стосунках? ревнощі, хоча я впевнена у собі. недовіра, хоча людина мені на 100% вірна. в мого хлопця завжди з дитинства був приклад: мати зраджувала тату, тато зраджував мамі, брат зраджував своїй дружині і так з усіма родичами. це нанесло йому велику травму. навіть його колишня зрадила йому. в наших стосунках повна довіра з його сторони, він знає, що я йому не зраджу і про ревнощі він навіть не каже, бо дуже спокійна людина і не бажає конфліктів (скажемо так, що розуміє, що це лише його надумки в голові і страхи). я теж впевнена в тому, що він не зрадить. але ця срана тривога не дає мені спокійно жити. в це лише дрібниця з того, що є. справа в тому, що ми на відстані та не маємо можливості багато бачитись, але всеодно неймовірно кохаємо один одного та не плануємо розходитись. кожен раз, коли хтось йде гуляти/випиває, ми маємо про це один одному казати, тому що для нас це важливо - знати, в якому стані ми один з одним розмовляємо. людина сказала мені, що буде о якійсь годині, майже пообіцяв. я його чекала ввечері вдома, щоб поговорити, подзвонити, просто поспілкуватися. наступає вже десята година, а він мені не пише. потім виходить на звʼязок, і каже, що ще затримається, бо гуляє з друзями. мене охоплює неймовірна тривога та істерика. я починаю скандал. тільки після того, як ми посварились до сліз і так далі, я розумію, що я його образила своїми висловами та неадекватною поведінкою, адже він постійно працює та спілкується зі мною, але хоче проводити час зі своїми друзями також. я не можу сказати собі стоп в істериці саме через тривогу, через ці кляті думки і так далі. що робити? пити заспокійливі? на лікаря грошей нема, на жаль. розходитись він і я не хочемо, бо кохаємо
тривожність у стосунках
Відповіді
6Це дуже важкий стан - жити з постійним болем і тривогою всередині Можливо, у Ваших словах є навіть певний докір самій собі в тому місці, де Ви розповідаєте про зради в житті Вашого партнера і те,що він із ними, можливо впорався ( а Ви ні). За ревнощами іт ривогою може стояти відчуття недостатності себе, своєї цінності. Чи досвід, що якщо не впливати постійно на стосунки, "щось" може статися і Ви не зможете ніяк на це вплинути. Чи так це? Чи може це бути нестерпний порив бути весь час "на місці подіц", щоб. контролювати (запобігти чомусь поганому)? Прикро, що Вам доводиться ніби проживати постійний цикл від початку зростання напруги до розпачу, потім, можливо, примирення. надії, і знову. Буду рада побачити Вас і поговорити про це предметно.
Вітаю! Скоріше за все Ви "заразилися" його родинною історією та боїтеся, що цей сценарій неминучий. Коли він вчасно не виходить на зв'язок, починаєте малювати собі якісь картини чи з'являються тривожні думки і тривога підвищується. Це не про довіру, в контроль, який виникає через страх втратити. Спробуйте не домовлятися про конкретний час дзвінка, щоб на ньому не зосереджуватися. Хай зателефонує, коли зможе. Важливо не сидіти, дивлячись в телефон і чекаючи повідомлення, а в цей час планувати власні справи, на яких Ви зосередитися.
Вітаю!
Чи ця тривога проявляється тільки у цих стосунках? Чи були подібні прояви тривоги раніше у інших сферах Вашого життя у інших стосунках?
Можна поспостерігати за своєю тривогою, не боротись з нею а "познайомитись", відмітити що її збільшує, що зменшує, як Ви можете впливати на неї. Як Ви можете попіклуватися про себе коли Вас "охоплює" тривога? Якщо тривога не проявляється у інших стосунках то можна відмітити що там є такого що не "вмикає" Вашу тривогу.
У вашій історії я бачу кілька важливих точок:
1) Ви впевнені в ньому раціонально.
Тобто голова розуміє: він не зрадить.
2) Тіло не вірить.
Коли він затримується - для нервової системи це не «він з друзями». Це «мене покинули / я не важлива / я не в безпеці».
Відстань підсилює тривогу.
3) Дистанція - це постійна зона невизначеності. А для тривожної психіки невизначеність = загроза.
4) У нього є травматичний досвід зрад у сім’ї.
Це означає, що тема вірності в парі - дуже чутлива. Навіть якщо він спокійний, ця історія вже є в полі ваших стосунків.
Тривожність у стосунках не виправиться однією порадою, тож запрошую в індивідуальну роботу.
Працюю з тривогою. Звертайтесь. Попрацюємо.
Схоже, що проблема не у вашому партнері і навіть не у фактах зради, а у внутрішній тривозі, яка активується, коли між вами з’являється дистанція або невизначеність. У психоаналітичному розумінні ревнощі часто виникають там, де є страх втратити важливий об’єкт і залишитися покинутим. Тому розуміння того, що партнер вірний, не завжди заспокоює - тривога живе глибше, ніж раціональні аргументи. Зазвичай у таких випадках важливо не боротися з почуттями силою волі, а поступово досліджувати, що саме у цих ситуаціях запускає страх і які внутрішні переживання за ним стоять. Робота з психологом дійсно може допомогти з цим, але навіть самостійне уважне ставлення до своїх реакцій - уже перший крок.